Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виходжати, -джаю, -єш и виходжувати, -джу, -диш, гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума.
Жахті́ти, -хчу́, -хти́ш, гл. Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Г. Барв. 455. Натопив піч, аж жахтить. Харьк. А серденько, немов той жар, жахтіло. К. Бай. 15. Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло. Г. Барв. 526.
Коць, -ця, м. 1) Коверъ. Вас. 172. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Кв. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли. Стор. 2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Гол. Од. 82. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем. Мир. ХРВ. 315.
Обпаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. обпаску́дити, -джу, -диш, гл. Опачкивать, опачкать, огадить.
Позабувати, -ва́ю, -єш, гл. Забыть (многое). Позабувала усе те, що думала звечора і вночі. Кв.
Позневажати, -жа́ю, -єш, гл. То-же, что и зневажити, но многихъ.
Попереловлювати, -люю, -єш, гл. Переловить (во множествѣ).
Потискати, -ка́ю, -єш, сов. в. потиснути, -ну, -неш, гл. Сжимать, сжать, давить, придавить. Потискає бондарівну за білії пальці. Гол. І. 65. Бере камінь лев у лапи... як потисне, — камінь тріснув. Рудан. І. 76. Потиснув мов Хому Ярема, що й очі вискочили пріч. Котл. Ен. V. 49. Мороз потис. Сильный морозъ. Драг. 276. Мороз... як потиснув. Гн. II. 12. 2) Швырять, швырнуть, бросить. Так і потис мені межи очі. Черк. у. 3) Отправиться, пойти. Шапку в кулак і потис за ворота. Св. Л. 317.
Росплюскнути, -ну, -неш, гл. Расплющиться. Як ударив я диню об землю, — вона так і росплюскала. Волч. у.
Титарювання, -ня, с. Бытіе церковнымъ старостой.