Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.
Веребей, -б'я, м. = горобець. Чуб. II. 15. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі. МУК. ІІІ. 126.
Го́ренько, -ка, с. Ум. отъ горе.
Здера́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зде́рти, здеру́, -ре́ш, гл. Сдирать, содрать. Шкіру з нього здер. Ном. № 4029.
Ме́чник, -ка, м. Меченосецъ.
Моту́зник, -ка, м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ. Вх. Зн. 37.
Паленина, -ни, ж. Выжженное мѣсто.
Поперемірювати, -рюю, -єш, гл. Перемѣрять (во множествѣ).
Стелепнути, -пну, -неш, гл. 1) Затрясти, тряхнуть. 2) Затрястись. Гол. III. 348.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.