Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Викорінюватися, -нююся, -єшся, сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64. 2) ? Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77.
Задо́бре нар. Очень хорошо.
Кобзарювання, -ня, с. Бытіе кобзаре́м. Желех.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Пахучість, -чости, ж. Душистость.
Підгерсть, -ти, ж. = підгейстер. Рудч. Чп. 249.
Під'юджувати, -джую, -єш, сов. в. під'ю́дити, -джу, -диш, гл. Подстрекать, подстрекнуть къ чему, подбить. Желех. Cм. юдити.
Понівечити, -чу, -чиш, гл. Попортить; искалѣчить. Усяке садиво понівечило грядом. К. Псал. 241. Бо ти мене, безталанну, понівечив дуже. Грин. III. 336.
Чудовий, -а, -е. Чудный. Чудове лице. Левиц. І. 77.