Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибранець, -нця, м. 1) Избранникъ. 2) Рекрутъ. Гол. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. І. 201. Ум. вибранчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. І. 134.
Гойк, -ку, м. Крикъ, шумъ. Угор.
Зрекатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. зректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. = чого. Отрекаться, отречься отъ; отказываться, отказаться отъ. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Лукова́тий, -а, -е. Имѣющій углубленіе, кривизну, изогнутый. Луковата деревина. Камен. у. Луковата береза. Н. Вол. у.
Панянка, -ки, ж. Барышня. Були і тії там панянки, що наряжались на показ. Котл. Ен. III. 48. Ум. панянонька, паня́ночка. Всі дівоньки-паняноньки таночок ведуть. Чуб. V. 891.
Підуздріти, -здрю, -риш, гл. Подсмотрѣть. Хиба, може, тілько Петро як небудь підуздрів їх, бо пильно слідив за Оксаною. Кв.
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Пообсаджувати, -джую, -єш, гл. Обсадить (во множествѣ).
Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.