Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
Виточки, -чок, мн. Остатки отъ очистки зернового хлѣба на грохоть. Вас. 175.
Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней. Желех.
Коцюбитися, -блюся, -бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла. Ном. 10744.
Маркі́тний, -а, -е. 1) Скучный, невеселый, недовольный, огорченный. 2) Жуткій.
Подущина, -ни, ж. Подушка, не особенно хорошая подушка. ЕЗ. V. 93.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Лохв. у. Ти помийник жидівський. Гн. II. 70. 2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои. Лохв. у.
Прибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прибити, -б'ю́, -беш, гл. 1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками. 2) Прибивать, прибить чѣмъ либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили. Мет. 63. 3) Прибивать, прибить, приносить, принести (водою). Хвиля прибила човен до береш. 4) Только сов. в.? Подогнать, понудить. І робити не прибити, а жать не нагнеться. Грин. III. 67.
Свекронько, -ка, м. Ум. отъ свекор.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.