Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Грі́мнути Cм. Грімати.
Калюжитися, -жуся, -жишся, гл. Купаться въ лужѣ. Ти його (порося) святити несеш, а воно ще таки калюжиться. Черк. у.
Ковач, -ча, м. = коваль. Вх. Зн. 26.
Несконченний, -а, -е. = нескінченний.
Орідець, -дця, м. Ум. отъ ород.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Тріскотати, -кочу́, -чеш, гл. Трещать.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі? Ком. Р. ІІ. 23.