Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Готі́вка, -ки, ж. = Готовик. Желех.
Грана́точка, -ки, ж. Форточка? Приїзджає в подвіренько, поковтує в гранаточку: «Вийди, вийди, Романочку». АД. І. 300.
Змикитити, -ки́чу, -тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.
Кушпела, -ли, ж. 1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її. Мир. ХРВ. 128. 2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете. Новомоск. у.
Передати, -ся. Cм. передавати, -ся.
Погамувати, -му́ю, -єш, гл. Остановить, усмирить.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50.
Разувати, -зу́ю, -єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. Кіев. уу. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую. Kolb. II. 125.
Різко нар. 1) Рѣзко, пронзительно. Грайте, музики, різко, кланяйся, Ганнусе, матусі низько. Н. п. Камен. у. 2) Жестко. 3) Быстро. Мил. 134.
Трунок, -нку, м. 1) Спиртный напитокъ. Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого. К. Досв. 22. 2) Желудокъ. ЕЗ. V. 25. Нездорово на трунок. Харьк. г. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано. Випить чарку, то вино добре на трунок. Черк. у. Горілку добру у трунку чуть. Черк. у. Ум. труночок.