Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Дзюркотли́вий, -а, -е. Журчащій. А пт. водо дзюркотлива, течи із ставка. К. Досв. 159.
Жере́бчик, -ка, м. Ум. отъ жеребець.
Заслоня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. заслони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Закрываться, закрыться, заслоняться, заслониться. Най ся люде наговорять, ніхто їм не боронить. Ой прийде тая годиночка, що ся їм очі заслонить. Чуб. V. 125.
Короваєць, -вайця, м. 1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.
Некрутка, -ки, ж. Жена рекрута.
Перекупка, -ки, ж. Торговка. Оттак, матінко, лихії люде! Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. Ном. № 3342.
Поділок I, -лку, м. Ум. отъ поділ.
Сповіддя, -дя, с. Исповѣдь, исповѣдываніе. Дорогий шаг до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ном. № 7775.
Трутизна, -ни, ж. Отрава. Драг. 185. Дання гірше трутизни. Ном. Щоб ти мі та не дала трутизни якої. Гол. І. 292.