Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поохотити

Поохотити Cм. поохочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООХОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООХОТИТИ"
Голяка́ нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.
Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которой то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». (Величко. Лѣт. І. 328). Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейне́ки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. КС. 1889. I. 222. (Замѣтка В. А.). Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? К. Досв. 242. Величалися дейнеки будинковим лупом. Ibid. 207.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Зрізок, -зка, м. 1) Обрѣзокъ. Н. Вол. у. 2) Срѣзъ, перерѣзъ.
Кандьор, -ру, м. Жидкая кашица изъ крупъ или пшена. = куліш. Як наварить кандьору, — і собакам уволю. Грин. III. 562.
Маши́нник, -ка, м. = машинистий. Отто єсть машини бігають, то ті машинники, шо на їх. Мнж. 143.
Ми́тися, -миюся, -єшся, гл. 1) Мыться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. 2) Имѣть регулы. Що мені робити: більш году, як не миюсь.
Обертас, -су, м. 1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! — А я давно жду вас. Г. Барв. 325. 2) Танецъ въ родѣ вальса. Подольск. г.
Сон, сна и сну, м. 1) Сомъ. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Мет. 2. То лях, мостивий пан, од сна уставав. ЗОЮР. І. 52. сон не береться. Не снится. Хата біла, постіль мила, і сон не береться. Чуб. V. 2. 2) Сновидѣніе. Одної ночі приснивсь мені сон. МВ. І. Сон мара, Бог віра. Ном. рябо́ї кобили сон росказує. Чепуху городить. Чуб. І. 262. 3) род. со́ну, также: сон-зілля, сон-трава, род. сон-зілля, сон-трави. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. б) Anemone pratensis L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. в)білий. Anemone sylvestris. ЗЮЗО. І. 175. Щоб на той рік діждати сону топтати. Ном. № 332. Молода сестра сон-траву ірвала. Н. п. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Вх. Пч. II. 21. Ум. со́ник, соно́к, со́ненько. Мил. 36. сонько́. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... Макс. (1849) 102. Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю. Грин. III. 205.
Цукерок, -рка, м. Конфекта. Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. Левиц. Пов. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООХОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.