Глумити, -млю, -миш, гл. Поражать, истреблять, портить. Наче кара Божа, що людей глумила. Дітвора глумить тільки отті оріхи. Було б тобі, вражий сину.... нас трох не кохати, нас трох не глумити.
Доло́шка, -ки, ж. Ум. отъ доло́ня.
Запа́сти, -су́, -се́ш, гл. 1) Пася затерять. Ледачий пастух запасе вівцю. 2) Заработать въ пастухахъ. Що запасе (вівчарь), то несе жінці.
Маца́, -ци, ж. Опрѣсноки у евреевъ.
Перещик, -ка, м. Наростъ на древесномъ стволѣ въ видѣ кольца.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля.
Проща, -щі, ж.
1) Прощеніе, отпущеніе грѣховъ. За бідного прощу будеш мати.
2) Богомолье. На прощу ходили, у Києві були, каже. Їхали з усею сем'єю на прощу до якого манастиря да молились Богу.
Рубанисько, -ка, с. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ вырублены деревья.
Табака, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру!
2) — во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Ум. табачка.
Управитель, -ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан.