Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блідуватий, -а, -е. Блѣдноватый. Левиц. І. Кс. 5. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше. Конст. у.
Гов'Єдо, -да, с. Рогатый скотъ. (На границѣ съ Угорщиной и въ Галиціи). Вх. Зн. 11.
Зані́колитися, -литься, гл. безл. Сдѣлаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Харьк. Так заніколилось, що Боже! а він кличе на хрестини. Канев. у.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя. К. ЦН. 280.
Ложо́к, -жка́, м. Сухое русло. Любечъ.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Ми́ся I, -сі, ж. дѣтск. = миска. О. 1862. IX. 119.
Надлива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надли́ти, наділлю́, наді́ллєш, гл. Надливать, надлить, отливать, отлить.
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Тратитися, -чуся, -тишся, гл. Тратиться.