Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл. 1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці. 2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Герой, -роя, м. Герой. Перед його очима басували гетьманські коні, а на конях сиділи гетьмани-герої. Левиц. Пов. 166. Вони себе героями явили. К. ЦН. 191. Калімері зовсім не нагадував героїв Іліяди. Левиц. Пов. 13.
Ґа́зда, -ди, м. Хозяинъ. Желех. Ном. № 10101, 11117. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Гол. ІІІ. 42. Ґаздику, де ти ідеш? Гн. II. 22. Ґаздойко, ту нема нікого? Драг. 309.
Замуркота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Замурлыкать. 2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще. О. 1862. VIII. 27.
Збі́рний, -а, -е. 1) Сборный. 2) — ти́ждень. Первая недѣля поста.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Кіпнина, -ни, ж. Кучка земли, поднятая кротомъ. Кіпнини повказувалися. Вх. Уг. 244.
Ма́тушечка, -ки, ж. Ум. отъ матушка.
Підкапостити, -щу, -стиш, гл. Подгадить, повредить тайкомъ.  
Хотяй сз. = хоть. Гол. І. 261. Ой дай мені, моя сестро, хотяй попоїсти. Грин. ІІІ. 403.