Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Доснува́тися, -ную́ся, -є́шся, гл. Оканчиваться основѣ (въ тканьѣ). 2) = досновиґатися.
Дотира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. доте́рти, -тру́, -тре́ш, гл. Дотирать, дотерѣть.
За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Здупла́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться дуплистымъ (о деревѣ). Желех.
Нездоліти, -лію, -єш, гл. Болѣть. Борз. у.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Розсупонити, -ню, -ниш, гл. Развязать супоню.
Сокирник, -ка, м. Плотникъ. Н. Вол. у.