Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
Гу́лий IІ, -лого, м. Птица: красношейка. Вх. Пч. II. 12.
Животи́на, -ни, ж. 1) Животъ. 2) Животное. Кінь пасся на волі округ хати. Розумна була животина: зараз прибігла, зачувши хазяйський посвист. К. ЧР. 248.
Квітчати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Шевч. 252. 2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать. Котл.
Кріселко, -ка и крісельце, -ця, с. Ум. отъ крісло.
Мости́ще, -ща, м. 1) Ув. отъ міст. 2) с. Мѣсто гдѣ былъ мостъ.
Перепостити, -щу, -стиш, гл. 1) Пропостить извѣстное время. 2) Окончить постить.
Погойдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Покачиваться. І ходила, погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.
Царинник, -ка, м. Сторожъ «царини». Лохв. у. Він був у нас царинником, доглядав царини, — щоб ніхто не шкодив. Новомоск. у.