Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відхвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відхвати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отскакивать, отскочить. Вона запалила свічку в хаті, а я тоді й одхвативсь од скрині, не вспів нічого і взяти. Екатер. у. Насилу Клим відхвативсь.
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Греб. 404. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй. Кан. у.
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Ошада, -ди, ж. и ошадина, -ни, ж. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Підцюкнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підцюкувати. Подстрекнуть. А там послі нечистий таки знов силу візьме, підцюкне і потягне низку добру до погибелі. Кв. Підцюкнула нечиста сила. О. 1862. IV. 77.
Уїжно нар. Сытно, досыта. Хоч не в'гжно, так у ліжко. Ном. № 10387.
Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Желех.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. Мирг. у., Лебед. у.
Щаблюватий, -а, -е. Худой, съ выдающимися ребрами. Щаблювата кобила. Н. Вол. у.