Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

В'язка, -ки, ж. 1) Связка. От вам казка, мені бубликів в'язка. Рудч. Ск. І. 4. В'язка сіна. Грин. ІІІ. 571. Я ж думала, що мій милий, аж соломи в'язка. Мет. 2) = в'язок 2. Сумск. у. Ум. в'язочка.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты. Угор.
Налютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Назлобствоваться.
Олці, -ців, м. мн. Вмѣсто: вовки. Употреблено въ думѣ (какъ подражаніе ц.-славянскому): Олці-сірохманці з великих степів набігали. АД. І. 132.
Підстругати Cм. підстругувати.
Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали. Славяносерб. у.
Посватувати, -ту́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сватами (по покупкѣ). Зміев. у.
Танжір, -ра, м. = тарілка. Вх. Зн. 68.
Шапошник, -ка, м. 1) = шапкарь. Вас. 156. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 41.