Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вареничок, -чка, м. Ум. отъ вареник.
Витаскати Cм. витаскувати.
В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Ном. № 1081. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. Мет. 276. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Мет. 91. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. Ном. № 11396. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. Мир. Пов. II. 111. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Гавкун, -на, м. Лающее животное. К. Дз. 57.
Крівавник, -ка, м. Раст. = деревій. Вх. Пч. І. 8.
Нави́передки нар. = наввипередки.
Надтя́ти Cм. надтинати.
Очерет, -ту, м. Камышъ. Бодай тая річка очеретом заросла. Чуб. III. 123. Чорт сидить в очереті та полохає жабів. Чуб. І. 106. Ум. очерете́ць.
Приложитися, -жуся, -жишся, гл. = прикластися.
Шалабастер, -стру, м. Алебастръ. Фр. Пр. 8.