Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла.
Допе́внення, -ня, с. Увѣреніе.
Зміїний, -а, -е. Змѣиный. З того часу острів той зветься зміїним. Зміїне сало. зміїний корінь. Раст. Vincetoxicum officinale L.
Камінець, -нця́, м. Ум. отъ камінь.
1) Камышекъ.
2) Косточка у косточковыхъ плодовъ. Сливу ззів, а камінець кинув.
3) синій камінець = камінь 6.
Піст, по́сту, м. Постъ.
Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх.
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Скулка, -ки, ж. Ум. отъ скула.
Телегіз меж. Подражаніе крику овсянки, которая будто бы поетъ: Телегіз! покинь сани, візьми віз.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.