Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горо́ховий, -а, -е. Гороховый. Сунешься, мов горохова копиця. Ном. № 8635.
Искристий, -а, -е. Искристый. (Сонце) обсипає своїм искристим світом. Мир. Пов. II. 76. За ними йде міжа искриста піни. К. Іов. 94. Искристий погляд. Мир. ХРВ. 61.
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Намерка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Смеркаться. Тілько стало намеркати. Мил. 90. Було уже пізненько, стало уже намеркать. Александровск. у.
Обидник, -ка, м. Обидчикъ.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. Рудч. Чп. 90. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей. К. Оп. 5.
Позсідати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и зсісти, но о многихъ.
Польце, -ця́, с. Ум. отъ поле.
Роздродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!... загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.
Роспросторюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспросто́ритися, -рюся, -ришся, гл. Распространяться, распространиться, распростираться, распростереться. Окрилось поле холодками і роспросторилися віти К. Псал. 184. Роспросторимося, брате, від моря до моря. К. Дз. 122.