Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл.
1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов.
2) Усѣвать, усѣять.
3) Просѣвать, просѣять.
Друга́к, -ка́, м. 1) Теленокъ или жеребенокъ на второмъ году жизни. 2) Второй рой, вышедшій въ то-же лѣто изъ одного и того-же улья.
Же́жель, -ля, м. Мѣсто, открытое для вѣтра. І сів же на жежелі.
Запосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Завладѣвать, завладѣть, занять. Молодий богослов запосів парахвію, що митрополіт зоставив за моєю дочкою.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив.
Обдати, -дам, -даси, гл. Дать всѣмъ.
Понатворювати, -рюю, -єш, гл. Надѣлать, натворить.
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення.
Страхопуд, -да, м. Пугало.
Уздениця и уздіниця, -ці, ж. Недоуздокъ.