Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. Чуб. V. 300. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. Ном. 14273. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді. Н. Вол. у.
Мандрува́ння, -ня, с. Странствіе.
Моли́тва, -ви, ж. Молитва. Се то отцева молитва й материна нас видимо карає. Дума. Аж ось за отцевські й материнські молитви дав їм Бог і дочечку. Кв. І. 5. вичитати молитву. Пожурить, побранить. Я ж тобі дома вичитаю молитву! Левиц. І. Ум. моли́твочка. МВ. (КС. 1902. X. 156). молитовка.
Нага́дування, -ня, с. Напоминаніе.
Перешукувати, -кую, -єш, сов. в. перешука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Переискивать, переискать наново. 2) Искать, разыскивать, переискивать, переискать. Перешукає, що єсть у возах. ЗОЮР. II. 60.
Поболітися, -ліємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Боли му ся поболіли, сам бідний заслаб. Рудч. Чп. 163.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Помарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку, попусту растратить, истребить (во множествѣ).
Сіновоз, -за, м. Возящій сѣно. Сіновози, сіновози, ловіть мене по дорозі. Елисавет. у.
Сметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. І. 8.