Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бухарка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Вавочка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Верхлюк и верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Зако́нюватися, -нююся, -єшся, гл. = законятися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — ща коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234.
Засині́ти, -ні́ю, -єш, гл. Засинѣть. Засиніли понад Дніпром високі могили. Шевч. 30.
Звеселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. звесели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Развеселять, развеселить. То пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. Макс. (1849), 73. Моє серце звесели. КС. 1882. XII. 496.
Облихословити, -влю, -виш, гл. Очернить, обнести, озлословить. Та бодай їх путь заклекотіла, як вони мене отак облихословили, хто його зна за віщо і про що. Богодух. у.
Сардак, -ка, м. = сердак. На нему сардак чорний. Федьк.
Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
Скупість, -пости, ж. Скупость. Поживіться, люде добрі, не скупость, тільки така сила. Ном. № 12025.