Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Драгле́нький, -а, -е., Ум. отъ драглий.
Крутоберегий, -а, -е. Съ крутыми берегами. Дніпро крутоберегий. Шевч. 380.
Наштурити, -рю, -риш, гл. = нащурити. Уман. у.
Оббанити, -ню, -ниш, гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. Мнж. 48. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.
Підлатка, -ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ. Желех.
Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Спорядити, -ся. Cм. споряджати, -ся.
Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
Шеретування, -ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.