Брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Виплив, -ву, м.
1) Истеченіе, изліяніе.
2) Истокъ.
Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. З серця чоловіка виходять дурощі.
Запізнава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. запізна́ти, -на́ю, -єш, гл. = зазнавати, зазнати. Запознайте світа, поки служать літа.
Зароси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Измачиваться въ росѣ. Де ти в чорта волочився? Заросився, замочився?
Їєшня, -ні, ж. = яєшня.
Обачіння, -ня, с. Вниманіе. мати обачіння на ко́го. Обращать вниманіе на кого, присматривать, заботиться о комъ. Знайшла мене ой смертонька в чужій стороні, — май же, сестро, обачіння на діти мої.
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє.
Узько нар. = вузько. Ум. узенько, узе́сенько.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.