Вирлач, -ча, м. Пучеглазый человѣкъ.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Закріпи́ти, -ся. Cм. закріпляти, -ся.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася.
Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Та не стели білої постелі, — потолочать.
Сльоз, -зу, м. — турецький = слиз.