Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бекати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала. Левиц. І. 126. 2) О дѣтяхъ: ревѣть.
Блазнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Ребячиться, шалить. 2) Соблазняться. Як настане горе, зараз блазняться. Єв. Мр. IV. 17.
Кілаш, -ша, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною, то-же, что кашник. Вас. 181.
Колотиця, -ці, ж. = колотвиця. Желех.
Кушнирка и кушнірка, -ки, ж. 1) Промыселъ овчинниковъ, скорняковъ. 2) Жена скорняка. Желех.
Обмаль нар. Маловато. Пшениці у нас тепер обмаль, не вродила. Павлогр. у.
Поздоровшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться здоровѣе. Г. Барв. 13. Він мені каже не їсти того й того, а я на злість наїмся та поздоровшаю. Левиц. І. 136.
Простудити, -джу́, -диш, гл. 1) Охладить, охолодить. 2) Простудить.
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы. Шух. I. 281, 283.
Шамротіти, -рочу, -тиш, гл. = шамріти. Прилуц. у.