Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Зли́гти, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз. Н. Вол. у.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Катервак, -ка, м. = тетервак. Вх. Зн. 24.
Підрийка, -ки, ж. Порода мелкихъ карповъ. Александров. у.
Попідгинати, -на́ю, -єш, гл. Подогнуть (во множествѣ). Посідали, попідгинали ноги. Харьк. г.
Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Г. Барв. 307. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. О. 1862. IV. 40. (Н. п.). Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Сим. 202. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. Мир. ХРВ. 146. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок. Желех.
Розревтися, -вуся, -вешся, гл. Разревѣться, расплакаться.
Убивання, -ня, с. 1) Убиваніе. К. Дз. 225. Протест перед всьогосвітньою інтелліґенцією за сліпе і тиранське вбиваннє нашого національного духа. К. ХП. 137. 2) Вбиваніе, вколачиваніе.