Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горі́ховий, -а, -е. Орѣховый. Горіхова лушпайка. Ой піду я у вишневий садочок та вирву горіховий листочок. Грин. ІІІ. 349. Сіделечко горіхове. Чуб. V. 305.
Загалу́нити, -ся. Cм. загалунювати, -ся.
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Йти, йтися. Cм. іти, ітися
Кощавий, -а, -е. Костлявый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 137.
Поколупати, -па́ю, -єш, гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав? Богодух. у.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.
Трухання, -ня, с. Ѣзда рысцой. Шейк.
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю. Шейк.
Ціпина, -ни, ж. = ціпи́льно. Вх. Зн. 78.