Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -шлю, -леш, гл. Высылать, выслать. Всіх ляхів-панів на чотирі місяці на Україну вислав. АД.
Двадця́тий, -а, -е., чис. Двадцатый. Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він. і на вечорниці пішов так мати не пуска. Стор. І. 61.
За́повідь, -ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться. Шевч. 499.
Зерна́тий, -а, -е. = зернистий. Аф. 453.
Косовиця, -ці, ж. Время уборки сѣна. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. Ном. № 2613. під носом косовиця — употреблено въ пословицѣ въ смыслѣ: усы выросли. Під носом косовиця, а на розум не орано. Ном.
Котовий, -а, -е. Кошачій.
Кравцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Портняжить, шить. Жидки сидять, кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. І. 95. 2) Быть портнымъ.
Скропити Cм. скропляти.
Схибнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) = схитнутися. Пливе човен води повен, коли б не схибнувся. Чуб. V. 293. Схибнувсь віз. Черк. у. Гадки в неї схибнулися. Мир. ХРВ. 404. 2) Не устоять. Ось уже й татарський баша.... наближається. Наші схибнулись, — далі. Татарюги навздогін. Мир. ХРВ. 128.
Чернещина, -ни, ж. Монастырскія помѣстья.