Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буян, -на, м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Віддаліти, -лію, -єш, гл. Поотстать, отдалиться. Не жени коні: лоша віддаліло — не здожене. Усе вже те оддаліло, проминуло. МВ. (О. 1862. І. 95).
Дава́тися, даю́ся, дає́шся, сов. в. да́тися, да́мся, даси́ся, гл. 1) Даться, отдаться. А довго покружили й коло Трапезонда: не дався в руки. Морд. Ох, не даймося, панове молодці, ми.... у неволю. ЗОЮР. Сію конопельки дрібні зелененькі, сами не беруться, мені не даються. Чуб. V. 3. 2) Позволить, допустить. Було тобі уродиться, було тобі вдаться, було тобі та й не даться з себе насміяться. Не давайся кожному вітрові повівати. Ном. № 3840. 3) Быть даннымъ, имѣться. Як би то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла. Шевч. 27. Коб далося хоч одну годину, як прийшов оце, то б вирятував. Н. Вол. у. 4) Да́тися зна́ти, — у знаки́. Дать себя знать, помнить, почувствовать. Ном. № 414. Чи ще ж тобі не далася тяжкая неволя знати. Дума, Було тобі Хмельницького у вічні часи не займати; бо дався мені гетьман Хмельницький гаразд-добре знати. Мет. 394. Дамся ж я їм у знаки! Стор. МПр. 99. 5)на підмо́ву. Дать себя обмануть. Я.... такої (дівчини) жду, щоб ся не дала парубкові на підмову. Федьк. Пов. 6)в тямки́. Дать себя помнить. Мабуть добре Московщина в тямки їй далася! Бо уночі тілько й знає, що москаля кличе. Шевч. 7)на мо́ву, на ре́чі. Быть разговорчивымъ, краснорѣчивымъ. Улита чогось на речі не давалась: якась смутна наче зробилась. Г. Барв. 218. Друге на речі не дається, а в неї слово — як струмочок дзюрчить. Г. Барв. 422. 8)у ві́чі. Показаться на глаза. Привели його до матері, а сами повертались, не дались у вічі матері. ЗОЮР. II. 52. 9)на я́вку. Показаться. Це вещ така невидима (чорт), а то якось то він на явку дався. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Колодяччя, -чя, с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя. Мир. ХРВ. 269.
Міркува́тися, -куюся, -єшся, гл. 1) Соображаться съ чѣмъ, примѣняться къ чему. 2) Удерживаться, воздерживаться.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Офіра, -ри, ж. = охвіра. Чуб. І. 168.
Сівач, -ча, м. Сѣятель. Чуб. VI. 334. Васильков. и Канев. у. у. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас. Г. Барв. 345.
Скоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = скуштувати. Чи знаєш ти, дівчино, я хороше прошу яблучка червоного з саду скоштувати. Чуб. V. 327.
Шестина, -ни, ж. Шестая часть. К. Дз. 102. Ум. шести́нка.