Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідніти, -нію, -єш, гл. = біднійшати.
Віджати I Cм. віджимати.
Долі́вонька, долі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ долівка.
Олій, олію, м. 1) Растительное масло. 2) Постное масло, преимущественно конопляное. Чуб. VII. 439. Ум. олійок.
Осушечок, -чка, м. Ум. отъ осушок.
Пацюрки, -ків, мн. 1) = пацьорки. 2)у рачи́ці. Рачья икра. Вх. Лем. 447.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. О. 1861. XI. 28. Ум. підкісничок. Мет. 199.
Польовий, -а́, -е́ 1) Полевой. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками. Мир. ХРВ. 6. Кукіль, то польового дідька робота. Ном. № 10140. 2)вого. Надсмотрщикъ за полевыми работами. Kolb. І. 68. Люде громадять панське сіно на паньщині... а польовий так б'є людей палюгою. Гн. II. 145. 3) Раст.: а)ві васильки. Salvia pendula Vahl. ЗЮЗО. І. 173. б)ві віники. Artemisia inodora. ЗЮЗО. І. 173. в)ва рожа. Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. І. 173. г)ва сосонка. Equisetum arvense L. ЗЮЗО. І. 173.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Спалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. ЗОЮР. І. 120 Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале. Мет. 208. 2) Опалить (солнцемъ кожу). 3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало. Павлогр. у.