Будячина, -ну, ж. = будяк.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать?
Обідник, -ка, м. = обидник.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Онилка кинулась до мене опукою. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Впала опукою. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ.
Підсівки мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. підсівочки. Що ж він там дів? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки.
Підтрухнути 2, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Порозвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розвернути но во множествѣ.
Притиск, -ку, м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. 2) Удареніе. Це слово він сказав з притиском. Говорить було Тарас Яровий з притиском.
Сисунча, -чати, с. = сисун.
Судно 2, -на, с. Судно. Своїм судном перевозив. Судна козацькі на три части розбиває. Козацькі суда на три части розбивало. Ум. суде́нце, суденечко.