Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа. Желех. Вх. Зн. 39.
Оків, око́ву, м. = вакарка. Шух. І. 186.
Просаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. просади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Продѣваться, продѣться, просунуться. 2) Прокалываться, проколоться, наколоться.
Розчісувати, -сую, -єш, сов. в. розчеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Расчесывать, расчесать. Розчешу я русу косу. Чуб. V. 7. розчесати дівчині ко́су. Лишить дѣвушку невинности. Ном. № 8827.
Склик, -ку, ж. Созывъ.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Фільварок, -рку, м. Ферма, загородный домъ. Тепер би нам наперти.... на панські замки, на двори й фільварки. К. ЦН. 210.
Хупавий, -а, -е. Красивый, нарядный, опрятный. Наша пані пишна за ворота вийшла; наша пані хупава роспустили рукава. Чуб. ІІІ. 235. Хупава молодичка: у хаті в неї чистесенько і сама прибрана як квіточка. Черниг. у., Ум. хупавенький. Хупавенька дівчинка — любо й подивитись. Черниг. у.
Шкапа 1, -пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. посл. ум. шкапка.