Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Клюкати, -каю, -єш, гл. 1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка. Мнж. 4. 2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають. Ном. № 8233. 8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри К. ЧР.
Міркува́тися, -куюся, -єшся, гл. 1) Соображаться съ чѣмъ, примѣняться къ чему. 2) Удерживаться, воздерживаться.
Мня́конар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Платити, -чу́, -тиш, гл. Платить.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Пообкладати, -да́ю, -єш, гл. Обложить (во множествѣ).
Прапірка, -ки, ж. Роговой отростокъ сзади надъ копытомъ двухкопытныхъ. Черк. у.
Прилютувати, -ту́ю, -єш, гл. Припаять.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки. Шейк.
Тевкання, -ня, с. Ѣда съ жадностью и съ чавканьемъ. Шейк.