Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Ном. № 418. Я собі та й вінки вила. Грин. ІІІ. 98. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Мет. 128. Синові дав волоки вити. О. 1861. X. 127.
Закама́рок, -рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік. Стор. І. 54.
Кадити, -джу́, -диш, гл. Кадить, курить. Пі світила, ні кадила, як тебе смерть вхопила. Ном. № 4054.
Курманина, -ни, ж. Разорванное платье. Скинув з себе курманину, над ними роспняв. Гол. III. 95.
Нави́чка, -ки, ж. Привычка; навыкъ.
Помогти, -ся. Cм. помогати, -ся.
Прочунювати, -нюю, -єш, сов. в. прочуняти, -няю, -єш, гл. 1) Приходить, прійти въ себя. 2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться. О. 1862. X. 15.
Само 1 нар. Хотя, однако, все-таки, по. Угор.
Сердіння, -ня, с. Гнѣвъ. Я на твоє сердіння байдуже. Н. п.
Чорнюха, -хи, ж. = чорнявка. Ой дівчино чорнюхо, люблю тебе, псяюхо. Гол. II. 197.