Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визівнути, -ну, -неш, гл.духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув. К. ЦН. 216.
Дрібні́сінький, -а, -е. Очень мелкій, очень маленькій, очень густой и пр.
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
Обчернити, -ню́, -ни́ш, гл. = обчорнити.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала. Рк. Макс.
Придаватися, -даюся, -єшся, сов. в. придатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Годиться, пригодиться. Золотий ключик до кождих дверей придасться. Ном. № 7393. 2) Удаваться, удаться, оказаться, выйти какимъ; оказаться къ чему годнымъ, способнымъ. В чім ти, мила, купалася, що такая придалася? Чуб. V. 38. Оттакий то придався нам солодкий мед. Грин. II. 171. Паска у нас хороша придалась. Кв. Наймичку собі приняла, та й добра дівчина придалась. Г. Барв. 295. Придавсь один чернець на малювання. К. ЧР. 82.
Рунтувати, -ту́ю, -єш, гл. = рунтати. Чию семю за некрута стануть рунтувати. Кіевск. у. Прийдеться рунтувать лежанку й ніч. Рк. Левиц.
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Чей нар. = ачей. Гн. II. 22. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить. Гол. IV. 539.