Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи! Канев. у.
Кляпа, -пи, ж. Старая корова. Вх. Лем. 425.
Наспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Напѣться. Наспівавшись і натанцювавшись, кинулись до їжі. Левиц. І. 350.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Ратиця, -ці, ж. 1) = ракотиця. 2) = рак 3? Ум. ратичка. Поприроблюють до підошов (рибалки) залізні ратички та й ходять по льоду безпечне. Черк. у.
Римаренко, -ка, м. Сынъ шорника. Cм. лимаренко.
Рострушувати, -шую, -єш, сов. в. роструси́ти, -шу, -сиш, гл. Раструшивать, раструсить, разсыпать.
Стяг, -гу, м. Знамя. К. ХП. 133. Усе живе, усе правдиве, усе чесне і до діла гаряче збіратиметься навкруги сього славетного стягу. О. 1862. III. 27.
Трухлятина, -ни, ж. Гниль въ деревѣ. Покої були старі: в їх тхнуло трухлятиною. Левиц. Пов. 100.
Ув'язнути, -ну, -неш, гл. 1) Завязнуть. Ув'язла і лисиця зубами, ніяк не вирветься. Рудч. Ск. II. 15. 1) = ув'язатися.