Закінча́ння, -ня, с. 1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? 2) Конецъ, заключеніе.
Запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто.
Обкрутнути, -ся. Cм. обкручувати, -ся.
Пиндрячити, -чу, -чиш, гл. Моросить? На дворі дощ пиндрячить.
Полковницький, -а, -е. Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником.
Поросль, -лі, ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустили порослі до кожного двора. (Загадка: сонце).
Трибухатий, -а, -е. = трембухатий.
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Ми проскурки було на ціду печемо.