Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дові́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = Довідуватися 1. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло моємо. MB. (О. 1862. І. 94).
Дріма́тися, -ма́ється, гл. безл. Клонить ко сну. Став кунь вороний спотикатися, мені молодому да дріматися. Млр. л. сб. 242. Дрімається мені. Федьк.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями. Желех.
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Мату́сенька, -ки, ж. Ум. отъ матуся. Матусенька свого сина вечеряти просить. Мет. 10.
Писарство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Мир. Пов. II. 44. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство. ЗОЮР. І. 167.
Підлубник, -ка, м. Кусокъ кожи на задникѣ сапога. Волч. у. (Лобод.).
Плиття, -тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. І. 79, 227.
Сивуватий, -а, -е. Сѣдоватый. Сивуваті вуси. Левиц. Пов. 198.