Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурячиння, -ня, с. = буряковиння.
Душогу́бка, -ки, ж. 1) Душегубка, убійца. Ой помалу, малу, душогубко, грай, да не врази ж мого серденька вкрай: ти ж мене, сестро, з світу згубила, ніж у серденько да й устромила. ЗОЮР. II. 22. 2) Маленькая лодка, преимущественно выдолбленная изъ одного дерева. Вас. 152. Сим. 152.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин. Мнж. 481.
Леґе́йда, -ди, м. 1) = леґарь 2. Вх. Зн. 33. 2) Неповоротливый человѣкъ, увалень.
Ліви́й, -а́, -е́ 1) Лѣвый. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із лядського трупу. 2)бік. Въ вышивкѣ: изнанка. Шух. І. 154.
Підніжок, -жка, м. Подножье. Святий Сіон його підніжок. К. Псал. 2) Подножка у экипажа. 3) Холопствующій, раболѣпный человѣкъ. Підніжок твій я і підданець, із слуг твоїх послідній ланець. Котл. Ен. VI. 53.
Позамазувати, -зую, -єш, гл. Замазать (во множествѣ).
Поплохшати, -шаю, -єш, гл. Присмирѣть, сдѣлаться болѣе тихимъ. Семен поплохшав. Волч. у.
Розголоситися, -шуся, -сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.
Хвазан, -на, м. пт. фазанъ. Як, каже, устрелиш мені птицю-хвазана, то тоді й дочку мою бери за себе. Рудч. Ск. II. 83.