Близці, -ців, м. мн. То же, что и близнята, дѣти-двойни; также два горшка вмѣстѣ. (Cм. близня 3).
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Хусточка зотліла. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши.
Купляти, -ля́ю, -єш, гл. Покупать. Що ти, мій Степане, там будеш куплять? От вони пішли в містечко і почали все куплять.
Наді́йний, -а, -е. Надежный.
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Опугатися, -гаюся, -єшся, гл. Одѣться тепло, напялить на себя много.
Пакта, -тів, мн. Договоръ, условіе. Їздили козаки дякувати Богу за свою велику побіду над ляхами та за вимушені в ляхів пакта.
Позастановляти, -ля́ю, -єш, гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було.
Прискригнути, -ну, -неш, гл. Прикрутить, поставить въ стѣснительное положеніе. Як прискригне, що ради не можно дати, то йдем помочі шукати.
Прихати, -хаю, -єш, гл. = пирхати, переносно: кашлять. Учора спотіла, аж піт із лоба капотів, роздяглась зразу, да от сьогодні й прихає.