Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.
Винародовити, -влю, -виш, гл. Денаціонализировать, лишить національности. К. Кр. 35.
Засе́лювати, -люю, -єш и заселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засели́ти, -лю́, -лиш, гл. Заселять, заселить. Аф.
Крівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавляться.
Мусува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Раздумывать, соображать, измышлять. Мені дай зараз за роботу, то я приймуся мусувать, як нам у пекло довалитись. Котл. Ен. III. 18. Довго він мусував про своє безталання. Полт. г.
Обточувати, -чую, -єш, сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку. 2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком. 3) = оточи́ти. Рейментарь вколо Луг обточив. Гол. І. 16.
Повибудовувати, -вую, -єш, гл. Выстроить (во множествѣ). Погорільці повибудовували гарні хати після пожежі. Волч. у.
Прокурвавити, -влю, -виш, гл. Растратить на публичныхъ женщинъ. А п'яничка шо не пріп'є, то все прокурвавить. Гол. І. 222.
Розшукати, -ся. Cм. розшукувати, -ся.
Славонька, -ки, ж. Ум. отъ слава.