Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Болтать, растабаривать. Вх. Зн. 1.
Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? КЗ. V. 143. Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували. Н. п.
Випитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випитатися, -таюся, -єшся, гл. Разспрашивать, разспросить. Сидить хлопець коло дійки та й ся випитує. Гол. І. 252.
Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
Громадя́нин, -на, м. Членъ грома́ди, членъ общества. Оце зібралися ми, панове-громадяне, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.
Перевалювати, -люю, -єш, сов. в. перевалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Переваливаться, перевалиться. 2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ. Харьк.
Передихнути, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Переспівувати, -вую, -єш, сов. в. переспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Перепѣвать, пропѣть уже раньше пропѣтое; повторять, повторить пѣніе. Замісь своєї ступив на чужу тропу і переспівує думки народні. О. 1861. IV. 35. 2) Переводить, перевести стихами. Позичена кобза. Переспів чужомовних співів. Переспівував же їх Куліш Олелькович Панько. (Ж. 1897). 3) Только сов. в. Пропѣть, окончить пѣть. Як уже переспівают, то дівчата виходят із за стола. Грин. III. 514. Вже трейті півні переспівали. О. 1862. X. 13.
Псякування, -ня, с. Брань.
Сояшно нар. = соняшно.