Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехливість, -вости, ж. Лживость. Желех.
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Дивови́жа, -жі, ж. 1) Замѣчательное зрѣлище; замѣчательное или странное явленіе. Уман. у. Чого ти, зятю, на мій двір поглядаєш? На моїм дворі ніякої дивовижі не маєш. Рк. Макс. 2) Диковина. Чумаки усе слухали дивовижу московську да аж роти роззявляли. Рудч. Ск. ІІ. 172. На-в-дивови́жу. На удивленіе. Що вже за хороше дівча було, всім на-в-дивовижу. Васильк. у. В дивови́жу. Въ диковину, удивительно. В дивовижу була їм ця загадка. Грин. II. 274. Не в дивови́жу. Не въ диковину. Йому не в дивовижу дівчат цілувати, мов оріх лускать. Кв.
Доразі́сінько нар. Вдругъ. Гадка прояснилася мені доразісінько.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Кружляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли. МВ. І. 79. 2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. Стор. І. 204. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє. Чуб. V. 393.
Огничок, -чка, м. Ум. отъ огонь.
Отримати Cм. отримувати.
Пустка, -ки, ж. 1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. Г. Барв. 249. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка. Н. п. 2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества. Козел. у.
Чамбул, -ла, м. Отрядъ конницы для набѣга, разъѣзда въ степи. Чамбули гординські. К. Дз. 68.