Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заві́чно нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував. Чуб. III. 356.
Замаї́ти Cм. замаювати.
Кагат, -ту, м. Куча. Кагат кавунів, кагат соли. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. То-же о рыбѣ: куча рыбы, особымъ образомъ сложенной и прикрытой камышемъ (на Дону).
Капканистий, -а, -е. Испещренный крапинками. Вх. Зн. 24.
Консоляція, -ції, ж. Угощеніе. Обіцяв о. Яким кого не кого (з консисторських) повести на «консоляцію», се б то... на могорич. Св. Л. 134.
Обіцятися, -ця́юся, -єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Харьк. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати. Лукаш. 94.
Опиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. опи́тися, оп'ю́ся, -єшся, гл. = обпиватися, обпитися.
Пхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. Стор. МПр. 163.
Сліпундра, -ри, сліпуха, -хи, ж. = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16.
Храм, -му, м. 1) Храмъ, церковь. Летів Адам через божий храм. Ном. 2) Храмовой, престольный праздникъ. Скоро послі того був храм. На храм поз'їздилось багато знакомых. Рудч. Ск. І. 216.