Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багновиця, -ці, ж. 1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) мн. Раст. Oxycossus. Шух. І. 22.
Виплив, -ву, м. 1) Истеченіе, изліяніе. 2) Истокъ. Желех.
Возільник, -ка, м. = возій. Зміев. у.
Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.
Допха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Дойти съ съ трудомъ, дотащиться. Сяк-так до слобідки хоч з горем допхався. Сніп. 162.
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Колотуха, -хи, ж. 1) Сварливая женщина? Радуйся, мати, — іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха. Чуб. IV. 669. 2) Ряжанка, искусственная сметана.
Розлити, -ся. Cм. розливати, -ся.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ. О. 1862. V. Кух. 32.
Швиг меж. Швырь. Як суха земля копати, то тільки швиг, швиг з ями. Волч. у.