Ґа́нзур, -ра, м. = Канцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґандзура.
Заволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) сов. в. заволокти́, -лочу, -чиш. Затягивать, затянуть; завлекать, завлечь. Мужик той послі заволік його въ тросник. Е, чоловік! чорт заволік! Я було піякам кажу: «Пийте, та його не заволікайте». 2) сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш. Cм. заволочувати.
Законя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. закони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зараждать, зародить. Яке його Господь законне, таке воно й є.
Недосвідомий, -а, -е. Неузнанный по опыту, неузнанный въ точности. Усе недодумане і недосвідоме з неї (Шевченкової пісні) посчезло; зосталось тілько саме сяєво.
Похитуватися, -туюся, -єшся, гл. Пошатываться, покачиваться.
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий.
2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Не похіпне якесь.
3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло.
Прочекати, -ка́ю, -єш, гл. Прождать.
Трактувати, -ту́ю, -єш, гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Череваниха їх (гостей) трактувала.
Тябрити, -брю, -бриш, гл. = тябричити.
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска.