Зломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Сломаться, сломиться. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Тризубець щоб тобі зломивсь.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ.
Обректи, -ся. Cм. обрікати, -ся.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Перебурхати, -ха́ю, -єш, гл. Перебушевать. Стишилось море, перебурхало.
Сд... = зд.
Строжити, -жу, -жи́ш, гл. Обрубывать сучья срубленнаго дерева.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто.