Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Відмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. відімкнутися, -нуся, -нешся, гл. Отпираться, отпереться (о замкѣ). Не відмикається чогось замок: чи заіржавів, чи й зовсім поламався.
Допа́рок, -рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. допа́рочок.
Кождий, -а, -е. = кожний. Кожда пригода — до мудрости дорога. Ном. № 1752. То не можна жінку бити, жінка кожда вгідна. Гол.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Перепоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Въ выраж. пора перепори́лась Уже поздно, уже не время. Хотів оце втікати в степи, на Донщину, да тілько що пора вже перепорилась. Г. Барв. 333.
Повилуплювати, -люю, -єш, гл. 1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.). 2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні. 3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.
Порозцвітатися, -таємося, -єтеся, гл. = порозцвітати.
Смілість, -лости, ж. Смѣлость. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс.
Хваст, -ту, м. 1) = хвастун. Семен — хваст такий, що як би хвіст, то б і боки пооббивав. Черк. у. 2) = бур'ян. Вх. Лем. 478. Ум. хвастик.