Допіра́ння, -ня, с. Достирываніе бѣлья.
Замалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Закрасить. «Заший, серце, роспорочку въ мому черевичку!» — Зашию, зашию, іще й замалюю.
Кряжити, -жу, -жи́ш, гл.
1) Усердно работать, не разгибая спины.
2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його.
Лиси́ця, -ці, ж. 1) Лисица (звѣрь). Зна, де вовк, а де лисиця. Лисице, лисице! та й довгий же твій хвіст! накривсь, мов лисиця хвостом. Неудачно скрывалъ свой поступокъ. Въ обрядѣ сватовства, въ обрядовыхъ рѣчахъ сватовъ дѣвушка называется иногда вмѣсто куниці — лисицею. У вас лисиця є, нам снилось, котру Тетяною зовуть... (Изъ рѣчи сватовъ). 2) Лисій мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. 3) Только во мн. ч. Намерзшіе узоры на оконномъ стеклѣ. 4) Только во мн. ч. Деревянные тиски различной величины и вида, употребляющіеся: а) для сжиманія склеенныхъ досокъ б) для выжиманія воска; в) для сжиманія разламывающагося въ мѣстѣ развѣтвленія дерева. Приборъ состоитъ изъ двухъ досокъ или кусковъ дерева, которые помѣщаются по обѣ стороны развѣтвленія въ деревѣ, послѣ чего концы ихъ сжимаются насквозь проходящими планками. Треба грушу в лисиці взяти, а то розчахнеться. г) для укрѣпленія стѣны: два столба одинъ противъ другого по обѣ стороны стѣны, концы которыхъ скрѣплены, отчего стѣна стискивается. Хата наша похилилась... Батько хоч і взяв у лисиці, дак облупилася ж кругом, обпала. д) для поддержанія жердки при работѣ гребенщиковъ. Жердка висить на лисиці. Cм. лещата. 5) Названіе вола съ малой бѣлой отмѣтиной на лбу. 6) Раст. Gipsophila muralis. Ум. лисичка. Въ сказкахъ обыкновенно съ прибавленіемъ слова сестричка. Лисичка-сестричка і вовк панібрат.
Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.
Описковий, -а, -е. Нарисованный опискою (Cм.)
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Поперетирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перетерти, но во множествѣ.
Щедрівчаний, -а, -е. Къ щедрівкам относящійся.
Щигликів, -кова, -ве Принадлежащій щеглу, щегленку. Медвідь косу зачесав да йде сповідати, буде тую щигликову матір мордувати.