Набіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. набра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. 1) Набираться, набраться. Набралося в чобіт води. Як набереться води в ухо, то перехиле голову та й скаче. 2) Брать, взять достаточно, много. Набрався стільки, що й не донесеш. Набравсь чорт багатих, то вбогих кидав. 3) Наполняться, наполниться. Глек став набіраться. 4) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получать, получить. Сили й розуму од його всяка тварь набралась. Набравшися науки в сивоусих. набра́тися біди, лиха. Претерпѣть бѣдствія. Тогді набрались всі сто лих. — на шию. Залѣзать въ долги. Прийдеться випити з людьми, — знов набірається на шию. — ро́зуму. Поумнѣть. Набірайся розуму! — охоти. Воодушевиться. Випив чарку, набравсь охоти та й пішов уночі лісом. — слави. Подвергаться сплетнямъ. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Ой ізвівши, на коника сівши: зоставайся, слави набірайся. — страху́. Напугаться. 5) Напиваться, напиться пьянымъ. Набрався, як свиня мулу. 6) Сходиться, сойтися. Багато народу набралось.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить.
Постарчати, -ча́ю, -єш, гл. = постачати.
Прочвара, -ри, об. Уродъ, чудовище. Я не прочвара, не упирь.
Розважання, -ня, с. = розвага.
Росказ, -зу, м. Повелѣніе, приказаніе. Разом за Божим росказом. Горе дворові, де корова росказ волові.
Ручитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху.
Скапцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о евреяхъ). Тепер він, бач, трохи скапцанів.
Удатно нар. = удатне.
Уїлий, -а, -е. = уїдливий.