Божок, -жка, м.
1) Ум. отъ біг, бог.
2) Идолъ, кумиръ.
3) Родъ дѣтской игры.
4) — свинний. Свиной желудокъ. Cм. богун 2.
Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Вигрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вигребти, -бу, -беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою.... ямку. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Вигребе із печі жару.
Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Домальо́вувати, -вую, -єш, сов. в. домалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать красками.
Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ.
Огнедихатий, -а, -е. Огнемъ дышащій. Дракон огнедихатий.
Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість.
Спуховистий, -а, -е. = спуховий. Спуховиста палка.