Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурсуватися, -суюся, -єшся, гл. Барахтаться, въ борьбѣ возиться. Вони почали бурсуватись — то в шутку, а то вже і навспрашки. Новомоск. у.
Волочка, -ки, ж. = волічка. Канев. у.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти. Грин. ІІ. 310.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ. Шух. І. 119.
Заклина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. закля́стися, -кляну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Заклялась і забожилась, що не прийде до хати. Чуб. V. 656. Мотря заклиналась, що бачила холеру.
Пішка, -ки, ж. = піхурка. Вх. Зн. 49.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
Приробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приробити, -блю́, -биш, гл. 1) Придѣлывать, придѣлать. Чортинята миттю приробили йому довгенькі крила. Стор. МПр. 47. 2) Зарабатывать, заработать. Г. Барв. 371. Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей. Г. Барв. 175. Позичив грошей та й приробив собі, як той, що талант дано йому, що у євангелії читають. Камен. у.
Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона. Мир. ХРВ. 10.
Цариця, -ці, ж. Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.