Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Зад 1, -ду, м. 1) Задъ, задняя часть. 2) Задъ; задница. Голова — кість, а зад, вибачте, м'ясо: в голову цілують, а в зад б'ють. Ум. задо́к, задо́чок.
Засе́лище, -ща, с. Заселенное мѣсто.
Кишеня, -ні, ж. Карманъ. Спасибі в кишеню не ховають. Шага з кишені панської виймає. Дума. У латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. чортова кише́ня. Родъ брани. Отто дочка, а то батько — чортова кишеня. в кишені гуде. Пусто въ карманѣ, нѣтъ денегъ. Ум. кишенька. Бере люльку у кишеньку, йде до корчми пити.
Ковтях, -ха, м. = ковтун 2. В головах ковтяхи.
Накри́шувати, -шую, -єш, сов. в. накриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Ой сип сірівець та накриши хріну.
Полисіти, -сію, -єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє.
Прокувати, -ку́ю, -єш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля.
Тарановий, -а, -е. Относящійся къ тарану.
Таровисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ скотъ, катается.