Гарювати, -рю́ю, -єш, гл. Шалить.
Заде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. заде́ржатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Задерживаться, задержаться. Чує він, що плуг його за щось задержався. 2) Удерживаться, удержаться, сохраняться, сохраниться. Де-не-де задержались старі шапки.
Люди́ний, -а, -е. = людинячий. Знайшов у полі ногу — дрібнесеньку — та й думаю: чи людиная се нога? Чи з людей ся нога?
Мурмота́ти, -мочу́, -чеш, гл. 1) Бормотать. Народ... мурмотав: паноче, згинь. 2) Роптать. 3) Журчать.
Напога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. напога́нити, -ню, -ниш, гл. Нагаживать, нагадить.
Панівна, -ни, ж. = панянка. Чи ти панівна, чи королівна?
Прополювати 2, -люю, -єш, гл. Проохотиться.
Толок, -ка, м.
1) = толк = товк. Треба брехні толок дать. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Йому не спади на толок.
2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока.
Турня, -ні, ж. Башня, колокольня. На білецкій церкви мурована турня. Ум. туренка. На кошицкой церкви черевна туренка.
Чинити, -ню́, -ниш, гл.
1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ті мати гречаники чинить. Не чини лихого, не бійся нічого. Порядки чинити. чини мою во́лю. Исполняй мое желаніе. чині́те ласку! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску!
2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта.
3) Дубить, выдѣлывать (кожу).