Згу́ста нар. Въ выраж. Зчаста-згуста. Часто.
Навзнаки́ нар. 1) = навзнак. 2) — дава́тися, да́тися. а) Показываться, показаться. Як були ми колись панськими, кріпаками, так вона така була, що було і навзнаки не дається; а тепер сама забалакала, така тиха та добра до людей. б) Давать, дать себя знать. Дались мені навзнаки чоловічі кулаки.
Паламарь, -ря, м. Пономарь.
Пасчаний, -а, -е. Относящійся къ пасхальному хлѣбу. пасчана лопата. Лопата на которой сажаютъ въ печь пасхальный хлѣбъ.
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява.
Соцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть сотскимъ. Мій син соцькував.
Улазити, -жу, -зиш, сов. в. улізти, -зу, -зеш, гл.
1) Влѣзать, влѣзть, пролѣзать, пролѣзть въ средину чего. Влізла баба в нерет, — ні назад, ні наперед. У чужу душу не влізеш. Є в глеку молоко, та голова не влізе.
2) Входить, войти. Уліз у воду. Ученики улізли зараз у човен.
3) Помѣщаться, помѣститься. В один мішок не влізе.
Шипіти, -плю, -пиш, гл. Шипѣть. Хрипить-шипить, ніколи не замерзає.
Шкадрон, -на, м. Эскадронъ. Не було в Білій Церкві польського війська більш як один шкадрон.
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр.