Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпасатися, -саюся, -єшся, сов. в. відпастися, -суся, -сешся, гл. 1) Откармливаться, откормиться, разжирѣть (о скотѣ, но также и о людяхъ). Маркев. 57. Одпасся людським потом. Сим. 226.
Губа́ня, -ні, ж. Родъ нагольнаго тулупа безъ рукавовъ. Гол. Од. 80.
Капиталиста, -ти, м. Капиталистъ. Покористуються тільки деякі капиталисти. О. 1861. IX. 181.
Коркобець, -бця́, м. Радуга. Вх. Зн. 28.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито. Подольск. г.
Лове́цтво, -ва, с. Охотничій промыселъ. Желех.
Озюм, -му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.
Покалатати, -та́ю, -єш, гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся. Черниг. у.
Роспаношитися, -шуся, -шишся, гл. = запаніти. Гн. І. 187.
Скопати Cм. скопувати.