Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Ковдоба, -би, ж. Озерцо.
Олива, -ви, ж. 1) Дерево: маслина. І обіймалася з виноґроном олива. К. МХ. 31. 2) Деревянное масло. Зеленою оливою оченьки залито. Мет. 103. Ум. оливка.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату. Рудч. Ск. І. 113.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Котл. Ен. V. 17. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести. Котл. 2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Гліб. Кобза не дуже був охочий до розмови. Стор. МПр. 116.
Пилюга, -ги, ж. Большая пыль. Ну й пилюга на шляху — і не дихнеш! Харьк.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Путина, -ни, ж. Сосудъ для молока. Шух. I. 186. Сосудъ для приготовленія овечьяго сыра. Вх. Зн. 58.
Хвинтик, -ка, м. Франтикъ.
Штурмак, -ка, м. Неловкій, неумѣлый человѣкъ. Вх. Зн. 83.