Агаря́нський, -а, -е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло. Въ вар.: В агарянську землю заносило. Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило.
Вербонька, вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Зарі́вна и зарі́вно, нар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити.
Куколка, -ки, ж.
1) Ум. отъ кукла 1 и 2. Куколкою называется также свертокъ, до 15 арш., шнурка (для обшивки полушубка).
2) Каждая изъ дополнительныхъ (отъ 3 до 9) ремизокъ въ ткацкомъ снарядѣ при тканіи плахтъ.
Мурми́ло, -ла, м. = мурло. Чи чуєш ти, мурмило?
Осадитися, -джу́ся, -дишся, гл. Поселиться. Батько мій був з самих найпервіших січовиків, що осадились на Чортомлику.
Післанець, -нця́, м.
1) Посолъ, посланный. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх.
2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник.