Зака́л, -лу, м. и зака́ла, -ли, ж. 1) Въ хлѣбѣ: закалъ, нерыхлый слой хлѣба надъ нижней коркой. 2) Трещина, скважина. Направо ся тягне широкий мур, а в мурі щось чути, шепоче, вендровник звертає там очі, аж тутки в закалі, гей срібний шнур, збігаються нори в студений чур. Ум. зака́лець. Такий хліб удався, що кіт би за шкуру сховався: закалець на палець.
Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Ум. злодюжка. Злодюжка був на все сем. Не був злодієм, а злодюжкою був.
Ковтки, -ків, мн. 1) Серьги. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці.
Наддністря́нець, -нця, м. Житель Приднѣстровья.
Осінній, -я, -є. Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити.
Підківка, -ки, ж. Подкова на обуви. У жидівки чорні брівки, високі підківки. Ум. підківонька, підківочка. З ким стояла, говорила, — підківоньки знати.
Приповідка, -ки, ж. Пословица, поговорка.
Різниці, -ць, ж.
1) Войни, скотобойни. Лемішка випасував на степах товар до різниш.
2) Мясная лавка, мясной рядъ. Пристав, мов собака до різниць.
Углова, -ви, ж. = вуголов 1.
Уявляти, -ляю, -єш, сов. в. уяви́ти, -влю, -виш, гл. Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках.