Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці. Ном. № 3368.
Глибший, -а, -е. Сравн. степ. отъ глибокий.
Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. І. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65., Ум. гнівненький.
Є́дність, -ности, ж. Единство, единеніе. Кожен сам про собе дбає. Немає єдности. Мир. ХРВ. 87.
Кальник, -ка, м. Хлѣбная лепешка. Желех. и Лунов. у.  
Почепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Нацѣпиться.
Пощастити, -ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити. Черк. у.
Пташниця, -ці, ж. Птичница.
Ричка, -ки, ж. Коровница, скотница. Чуб. VII. 576. З дійницей ричка виступала. Котл. Ен. IV. 46.