Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викормити, -млю, -миш, гл. Выкормить.
Голосонько, -нька, м. Ум. отъ голос.
Дові́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = Довідуватися 1. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло моємо. MB. (О. 1862. І. 94).
Зави́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.
Зашумі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зашумѣть. А в городі та у Львові зашуміли верби. Макс. 80.
Осовище, -ща, с. Болѣзнь у скота: затвердѣніе, опухоль вымени. Мнж. 188.
Періг, -рога, м. = пиріг.
Причепуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Пріодѣться, принарядиться, пріубраться. Умилася, причепурилась.... хоть би до дудки на танець. Котл. Ен. І. 12.
Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком. Левиц. І. 32.
Цюкати, -каю, -єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою. Грин. І. 291.