Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхлюк и верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Віддякуватися, -куюся, -єшся, віддячитися, -чуся, -чишся, гл. = відлякуватися, віддячитися. Грин. І. 114. Я не зможу тобі віддячитися. Федьк.
Докі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. докінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Оканчивать, окончить. К. (О. 1861. VI. 33).
Натужуватися, -жуюся, -єшся, гл. Силиться. Аж натужується, щоб не сміяться, та ніяк не здержиться. Мир. Пов. II. 64.
Перезбиватися, -ваюся, -єшся, гл. Спорить. Премудрий Саламон перезбивався зо свойою матір'ю. Гн. І. 45.
Перецінування, -ня, с. Переоцѣнка.
Розбовтувати, -тую, -єш, сов. в. розбо́втати, -таю, -єш, гл. Разбалтывать, разболтать, размѣшивать, размѣшать. Як болить живіт і приступає до серця, розбовтують мезиним пальцем з правші сіль у воді і пють. Ном. № 13628.
Тітусенька, тітусечка, -ки, ж. Ум. отъ тітуся.
Чаплія, -лії, ж. 1) Сковородникъ, которымъ беруть сковороду. Кухарка чаплію вхопила. Котл. Ен. 2) Cм. лук 3.
Шинкарка, -ки, ж. Кабатчица. Ум. шинкарочка, шинкаронька. Ой п'ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина. Н. п.