Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ад, а́ду, м. = Пе́кло. Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду. Чуб. ІІІ. 359.
Грання́, -ня́, с. 1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Дѣтскія игры.  
Дока́зування, -ня, с. 1) Договариваніе до конца. 2) Дѣланіе, совершеніе чего либо. 3) Попреки.
Завовту́зитися, -жуся, -зишся, гл. Завозиться надъ чѣмъ нибудь.
З'їдна́ти, -на́ю, -єш, гл. и пр. = з'єднати и пр.
Казальниця, -ці, ж. Амвонъ, каѳедра. Оце ж то вона, та діявольська спокуса, що про неї було нам отець Дем'ян з казалниці глаголе. К. ЦН. 220.
Попростягати, -га́ю, -єш, гл. Протянуть (во множествѣ). Кучеряві в'язи... попростягали зелені лапи над річкою. К. (ЗОЮР. II. 205).
Поросторговуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Расторговаться (о многихъ).
Посопти, -плю́, -пе́ш, гл. Посопѣть.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.