Вагівниця, -ці, ж. Вѣсы. Усі на Божій вагівниці легкі, нікчемні як полова.
Дідо́к, -дка́, м. 1) Старичекъ. 2) Жгуть соломы, обмотанный валом и прибиваемый по краямъ дверей отъ холода. 3) Деревянный шаръ, величиною въ куриное яйцо, употребляемый въ игрѣ, которая также называется дідок. Ум. Дідо́чок. Задумав дідочок, задумав жениться.
До-Шни́ру, до-шни́ря, нар. Совершенно, дочиста. Усе до-шниру забрали у двір. Вона видрала з-за нігтя все до шниру, все йому росказала. Cм. шнир.
Насталити Cм. насталювати.
Настати Cм. наставати.
Подробити, -блю́, -биш, гл. = подрібнити. Сала кус самий любіший зараз подробила.
Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. Почнемо держати свій постояльний.
Смуток, -тку, м. Грусть, уныніе, печаль. Иноді смуток великий напада, що й на світ не хочеться дивиться. Смуток ваш на радощі обернеться. смуток її зна. Чертъ ее знаетъ. у йо́го до смутку гро́шей. У него множество денегъ.
Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. 2) — шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив.
Убогодухий, -а, -е. Нищій духомъ.