Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видлубати, -баю, -єш, гл. Выковырять.
Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. ІІ. 171.
Закутуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Задвигать ртомъ, плохо пережевывая пищу или перемѣщая во рту напитокъ. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув. Мир. ХРВ. 178.
Замчи́сько, -ка, с. = замчище. Драг. 85.
Нікольство, -ва, с. Недосугъ, отсутствіе свободнаго времени. Сим. 198. За оцим нікольством і отченашу не прочитав.
Повозитоньки гл. ум. отъ повозити. Наставляв копок, як на небі зорок; наставляв стогів на чотирі рогів. Чим же тоє повозитойки? Тими волами, як соколами. Чуб. III. 386.
Пролазити, -жу, -зиш, сов. в. пролізти, -лізу, -зеш, гл. Проползать, проползти; пролѣзать, пролѣзть. Пролізла гадюка. Марко проліз по під кущем глоду. Стор. МПр. 111. Не можна в двері, — я в кватирку, або пролізу в иншу дірку. Гліб.
Розітлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Разгорѣться. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди. Лебед. у.
Тігітка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. ІІ. 15.
Умислити Cм. умишляти.