Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґля́ґаний, -а, -е. сир. Сладкій творогъ.
Запа́сонька, -ки, ж.; запасочка, -ки, ж. Ум. отъ запаска.
Засні́чувати, -чую, -єш, сов. в. засніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Засыпать, засыпать, забить (чѣмъ-либо сыпучимъ). Побігла б по його сліду стежками, перелазами, да снаги не маю, наче хмелиною ноги спутано, очі заснічено — т. е. засыпано землею въ могилѣ. Г. Барв. 78. 2)о́чі. Отвести глаза, отуманить, одурачить. Та вони, прокляті цигани, так тобі заснітять очі, шо ти й сам не зчуєшся, як і гроші їм викинеш. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зашари́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Зардѣться, зарумяниться, закраснѣться. Енея очі запалали, уста од гніву задріжали, ввесь зашаривсь мов жар в печі. Котл. Ен. VI. 89.
Котуляти, -ля́ю, -єш, гл. = кутуля́ти. Мнж. 182.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Г. Барв. 492. Не діло мене крушило, а туга насердна. Г. Барв. 119.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Рибоїд, -да, м. Черный аистъ, Ciconia nigra.
Ряцькувати, -ку́ю, -єш, гл. = рачкувати. Угор.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій. Шевч. ІІ. 159.