Деревля́нка, -ки, ж. = Дерев'янка. Ум. Деревля́ночка.
Завиду́щий, -а, -е. Завистливый. Завидущі очі.
Загавкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Залаять (о многихъ). Бісова собачня донюхалась і загавкотіла.
Звінува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Лишиться приданаго. Бо ся уж звікувала з козачками поїхала.
Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало.
Одоробало и одоробло, -ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ.
Тертичник, терти́шник, -ка, м. Пильщикъ досокъ. Ум. терти́чничок.
Хапко, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) Хватающій что либо (чаще всего говорится о чортѣ). Побере їх хапко. 3) = злодій. Хапко з хапком знаєся. 4) Въ загадкѣ: котъ.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова.