Зача́пати, -паю, -єш, гл. Пойти разбитой походкой.
Зрізна нар. Отдѣльно.
Моло́чка, -ки, ж. Раст. a) Euphorbia cyparissias L. б) Euphorbia procera, в) Lactuca scariola. Cм. молочай, молоко песяче, молочко котяче.
Навте́к, навте́ки, навтікача́, навті́ки, нар. Убѣгая, убѣгать. Ми до його, а він зразу від нас на толоку навтек, та й не знайшли. А він навтеки. Він через тин так і перескочив та навтікача. Як кажуть — підібравши клунки, а ну! чим тьху навтіки драть.
Оплетини, -тин, ж. мн. Косоплетки, ленточки въ косѣ.
Помститися, -мщуся, -стишся, гл. Отомстить кому. Як би це над ним помститься? Бенедь над Лазором помстився. Зневажала його і він за те помстився.
Порядкування, -ня, с. Распоряженіе, хозяйничанье. Ознаки нового порядкування.
Пускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пустити, -пущу, -стиш, гл. Пускать, пустить, выпустить. Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Давали, та з рук не пускали. Пустимо стрілку, як грім по небу.
2) Отпускать, отпустить; позволить. Ой чом не прийшов?... чи мати не пускала?
3) Впускать, впустить. Не пускають в хату ночувати.
4) Испускать, испустить. Вода, нагріваючись, пускає од себе пару. Зомлів, і слину вже з переляку пускає.
5) Вскрываться, вскрыться (о рѣкѣ). На провесні от-от річка Горинь пустить.
6) — на пожар. Сжигать, сжечь. Семиград султанський хочуть пустити на пожар і спліндрувати.
7) пускати бісики. Кокетничать, завлекать. Княгині нічого вже було до Четвертинського бісики пускать.
8) — тумана. Дурачить, обманывать.
9) — славу. Распространять молву, распускать дурные слухи.
Скоро нар. 1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. 2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об'їхав її кругом. Ум. скоренько, скоресенько.
Устигати, -гаю, -єш, сов. в. усти́г(ну)ти, -гну, -неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Зараз Левка стали заганяти: насилу встигла йому Ївга подати сорочечку.