Буванець, -нця, м. Болванъ для растягиванія шапокъ.
Ве! меж.
1) Фи! гадость!
2) Подражаніе реву медвѣдя. Cм. бейкати.
3) ве-ве! Выраженіе удивленія.
Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити.
Клапач, -ча, м.
1) Прозвище собаки (съ большими ушами?).
2) Болтунъ.
3) Родъ кривого ножа. Ум. клапачик.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Потайком нар. = потай. Да й проситься у дівчини потайком.
Рублінник, -ка, м. Одинъ изъ древорубовъ, которому поручено на особыхъ щепкахъ отмѣчать нарѣзками счетъ проработанныхъ каждымъ дней или срубленныхъ деревьевъ.
Хазяй, -зяя, м. = хазяїн. Хазяй на всю губу. Питається сам хазяй.
Хвилівник, -ка, м. Раст. Змѣевикъ, Aristolochia Clematitis L. Третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу то хвилівник, то друге безділля.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко!
