Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Да́йка, -ки, ж. Даяніе. Харьк. Манж.
Доку́ди нар. = доки. Закр.
Засво́ювати, -во́юю, -єш, сов. в. засвоїти, -вою́, -ї́ш, гл. Присваивать, присвоить. Велику материзну мала, а з тим добра вона не знала... Брат все, що лучче, засвоїв. Мкр. Г. 18.
Куделя, -лі, ж. 1) Шерсть, а также плохой ленъ или пенька, приготовленные для пряжи и привязанные на прясницю. Куделя вовни. Левиц. Пов. 339. 2) Насмѣшливо: шиньонъ. Якіїсь мучились там птахи (= жінки) з куделями на головах. Котл. Ен. III. 49. Ум. куде́лечка, куде́лька. Вас. 152. Ви, молодички, не їли, не спали, ночі не спали, — куделечки пряла. Щог. В. 33.
Любува́тися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.
Посороматися, -маюся, -єшся, гл. = посоромитися.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував? Борз. у.
Проклін, -льону, м. Проклятіе. Проклін усім, хто пале, коле, ріже. К. ЦН. 302. Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклін у калюжі топить. Ном. № 9373.
Тертися, тру́ся, трешся, гл. 1) Тереться. Колесо треться. Ком. II. 2) Тереться, постоянно быть гдѣ. Тертися по під вікнами. Левиц. І. Поміж пани треться, то всякого дива наслухається. Св. Л. 82. 3) О рыбахъ: метать икру. Шух. І. 225.
Щебетуха, -хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. щебетушка, щебетушечка.