Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл.до кого. Привязываться, приставать къ кому. Вх. Уг. 229.
Заметуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Засуетиться.
Кобзонька, -ки, ж. Ув. отъ кобза.
Коралики, -ків, м. мн. Ум. отъ коралі.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. МВ. (О. 1862. III. 60). Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач. МВ. (О. 1862. III. 47).
Порпати, -паю, -єш, гл. Копаться, разгребать, выгребать (о курахъ и пр.). Кури порпають грядки. Камен. у. (Пес) порте яму. ЕЗ. 5. 177. 2) Возиться, рыться въ чемъ.
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
Росколоти, -ся. Cм. росколювати, -ся.
Тисячостежковий, -а, -е. Имѣющій тысячу дорогъ, тропинокъ. Перед очима тисячостежковий шлях за пороги. К. Кр. 25.
Угодник, -ка, м. Угодникъ. К. ПС. 197.