Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бочище, -ща, с. ув. отъ бік. Дурне мужичище взялось у бочище. Грин. ІІІ. 327.
Голити, -лю, -лиш, гл. 1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. 2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить. Шевч. 417.
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!... Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Моско́вка, -ки, ж. 1) Великороссіянка. 2) Жена солдата, солдатка. 3) Сортъ мережки. Ум. моско́вочка.
Обмертвіти, -вію, -єш, гл. Лишиться сознанія, обмереть. МВ. ІІ. 109.
Обрік, -року, м. 1) Обѣтъ. Обрік даю більше цього не робити. Конст. у. Обреклись оброком нищити краї турецькі. К. МБ. III. 247. Святому Юру обрік себе оброком. 2) Овесъ съ рубленной соломой для корма лошадямъ. Горе мені козакові, нема сіна лошакові, нема сіна і оброку. Чуб. V. 654.
Платати, -та́ю, -єш, гл. 1) Пластать, распластывать. Платаний чабак. Міусск. окр. 2) = латати. Вх. Зн. 50. 3) Дѣлать, откалывать, отпускать. Платав штуки небожчик. Н. Вол. у.
Поцмокати, -каю, -єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.
Скружляти, -ля́ю, -єш, гл. = скругляти.  
Стяти, -ся. Cм. стинати, -ся.