Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зазуби́ти Cм. зазублювати.
Закінча́ти и закінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Магала́, -ли, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала. Св. Л. 24.
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Немило нар. Непріятно.
Одноголосний, -а, -е. Единогласный. Желех.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Просуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. просунутися, -нуся, -нешся, гл. Просовываться, просунуться, пролѣзать, пролѣзть, протискиваться, протиснуться. Аж там такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. Рудч. Ск. У хатах уже і просунутися ніде. Мир. Пов. II. 58.
Спинок, -нку, м. Ум. отъ спин.
Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати. Полт. у.