Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Змовкати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́вк(ну)ти, -ну, -неш, гл. Смолкать, смолкнуть. Спи! — кажу йому. Він і змовкне. МВ. ІІ. 9.
Зрізувати, -зую, -єш, сов. в. зрізати, зріжу, -жеш, гл. Срѣзывать, срѣзать. Їх зрізують, як спілий колос в полі. К. Іов. 54. Зріжу голову, вийму серце. Ном. стр. 303, № 473.
Кордобан, -ну, м. = кордован. Желех.
Лиса́ня -ні, ж. Голая гора. Желех.
Лопуши́на, -ни, ж. Листъ лопуха́. Вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках, прохолоджуючи пику лопушиною, неначе справді пані. Левиц. Пов. 347. Ум. лопуши́нка.  
Набу́рити, -рю, -риш, гл. Налить много. Вона туди дьогтю набурила. Мнж. 93.
Ниць I нар. Ниць, ничкомъ. Він так ниць і гепнувся. Мнж. 131.
Підслухи, -хів, м. мн. Подслушиваніе. Двох турчинів на підслухи посилає. АД. І. 211. стоя́ти на підслухах. Подслушивать.
Поспитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, спроситься.
Смівка, -ки, ж. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.