Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). 2) Начинать откармливать.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать.
Окріяти, -я́ю, -єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть.
Підсолоджувати, -джую, -єш, сов. в. підсолодити, -джу, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Причіпка, -ки, ж. Придирка.
Секунда, -ди, ж. При игрѣ на торбанѣ: второй изъ четырехъ верхнихъ тоновъ. тонь la.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина.
Сніз, сно́зу, м. 1) = сноза. 2) = снізка 2. 3) Въ полудрабку каждая изъ двухъ крайнихъ планокъ, соединяющихъ верхнюю сторону съ нижнею. Cм. снізка. 4) Верхняя дощечка въ корці колеса водяной мельницы. Cм. корчівка. Ум. сно́зик.
Старостянський, -а, -е. Относящійся къ староству. Як було ще тут староство, то було старостянськії козаки стережуть дубини.