Заріча́нський, -а, -е. Принадлежащій зарѣчнымъ жителямъ.
Затупоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує.
Обмолотися, -мелюся, -лешся, гл.
1) Обмолоться. Камінь у млині вже обмоловся.
2) Окончить молоть.
Підводитися, -джуся, -дишся, сов. в. підве́сти́ся, -ду́ся, -дешся, гл. Вставать, встать, подниматься, подняться, приподняться. Помолись, Насте, хоч лежачи, Богу, коли не здужаєш підвестись. Чоловік і забув про масло, що сидів на йому, та й підвівсь. Та не встану, мій миленький, не підведуся. Насилу підвівся після хвороби.
Плуганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться, медленно ѣхать. Плуганився я болотом верстов п'ять.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано.
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє.
Уливати, -ваю, -єш, сов. в. улити, уллю́, уллє́ш, гл. 1) Вливать, влить. Влив йому в рот живущої води, він і ожив. 2) Обливать, облить, полить. Влита слізьми. Треба землю крів'ю влить, щоб почала, вона родить. 3) Убѣгать, убѣжать быстро. Пес уливав.
Упливовий, -а, -е. Вліятельный.
Хвель, -лю, м. ? Дивного хвелю чоловік.