Виводити 1, -джу, -диш, гл. Выводить. Виводила по всіх київських горах.
В'юк, -ка, м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками.
Гонорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть.
Зсукувати, -кую, -єш, сов. в. зсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Ссучивать, ссучить. Зсукав мотузок. — свічку. Сдѣлать свѣчу (изъ воску). Зсукали свічку із ярого воску. А ще раніше пан Василько встав, три свічки зсукав.
Искрити, -рю́, -риш, гл. Бросать искры. Сонце... искрило світом. Схиливсь до своєї жінки, оком искрить. ко́мін искри́ть — черезъ дымовую трубу вылетаютъ искры.
Повшук, -ка, м. = повшонок. Я ще знав його таким повшуком.
Позамордовувати, -вую, -єш, гл. Замучить (многихъ).
Розгукатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого нибудь.
Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку.
Скребти, -бу́, -бе́ш, гл. Скресть, скоблить. Досада скребе, як кішка лапою.
2) — моркву = моркву скромадити (си морква).