Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Колонизувати, -зу́ю, -єш, гл. Колонизовать. Колонизують Кавказ козаками. О. 1862. X. 111.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ. Левиц. І.
Підняток, -тку, м. = підняття. Башт. 11.
Позахоплювати, -люю, -єш, гл. Захватить (во множествѣ). Де краща земля, то багачі позахоплювали. Харьк. у.
Пом'ятися, -мну́ся, -мне́шся, гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші. Левиц. Пов. 65.
Співочий, -а, -е. Пѣвчій. Весела, мов та пташка співоча. МВ. І. Співочу птицю чути. Св. Л. 295.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Трепотатися, -чуся, -чешся, гл. = трепетатися. Вінок-трепіток.... ней ся трепоче. Гол. II. 56. І кужілка трепочеться, мені прясти не хочеться. Рк. Макс.
Уберечко, -ка, с. = убраннячко. Желех.