Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґе́вґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 407.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, — хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Стор. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ном. № 1840, 1841. Ум. клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком. Ком. II. 67.
Литви́н, -на, м. 1) Литовець. 2) Бѣлоруссъ. Ум. литвинок. Г. Барв. 329.
Мі́ряник, -ка, м. Землемѣръ. Вх. Зн. 36.
Повідслужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. То же, что и відслужитися, но во множествѣ.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Порозстановляти, -ляю, -єш, гл. = порозставляти.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156).