Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґоспо́дарь, -ря, м., ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = Господарь, господарювати. Желех.
Зазва́ти Cм. завивати.
Зазу́ля, -лі, ж. = зозуля. Гал. Употребляется также какъ названіе коровы. Kolb. І. 65.жиді́вська. пт. удодъ. Вх. Пч. II. 15. Ум. зазу́ленька, зазу́лька.
Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.
Купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище. K. ДС. 4.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Роскудлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. роскудлатися, -лаюся, -єшся, гл. О волосахъ: взъерошиваться, взъерошиться, растрепаться.
Самогребка, -ки, ж. Машина для сгребанія скошеннаго. Прилуц. у.
Цвітонько, -ка, м. Ум. отъ цвіт.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Мир. Пов. І. 159. Ум. шептаннячко.