Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будчик, -ка, м. Сторожъ желѣзнодорожный, живущій по линіи въ будкѣ. Мені будчик дав дорогу, до пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. ( Залюбовск.).
Видратися, -деруся, -решся, гл. = видертися.
Завгру́бшки нар. Толщиною. Намисто було завгрубшки як моє. Харьк.
Кожанок, -нка́, м. Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком. Г. Барв. 304.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе. Желех.
Помолочник, -ка, м. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. I. 115.
Поночі нар. 1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Ном. № 176. Поночі ходиш, що вже ся темніє. Чуб. V. 69. 2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. Кобел. у. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211.
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Становий, -вого, м. Становой приставь. Вони були становими в одному стані. Грин. ІІ. 332.
Чинка, -ки, ж. Выдѣлка кожъ. Сумск. у.