Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випровожати, -жаю, -єш, гл. = ви́проваджати. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
Відзвичаїти Cм. відзвичаювати.
Відложити, -жу, -жиш, гл. = відкласти.
Вуглина, -ни, ж. Уголекъ. Ум. вуглинка. Мнж. 139.
Гри́з, -зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Озувати, -ва́ю, -єш, сов. в. озу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть (обувь), обувать, озуть. Ізвечора русу косу чесала, а опівночі черевички озувала. Чуб. III. 219.  
Розсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсіяти, -сію, -єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко. Чуб. V. 865.
Росповістити Cм. росповіщати.
Скалоокий, -а, -е. Имѣющій бѣльмо на глазу.
Угнавіти, -вію, -єш, гл. = угнати. Вх. Зн. 73.