Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забі́люватися, -лююся, -єшся, забіля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. забіли́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. 1) Подбѣливаться, подбѣлиться молокомъ, сметаной (о кушаньи). 2) = забіліти.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Квачик, -ка, м. Ум. отъ квач. 1) Мазилочка. 2) Кисточка (для мазанія).
Наві́сочка, -ки, ж. Украшеніе, подвѣшенное на обрядовомъ свадебномъ деревцѣ, — гільці́. Що в нашому гільці сребряні навісочки. Мил. 141. Cм. наві́са.  
Ом'яснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ошибиться. Вх. Зн. 43.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Підліщки, -ків, мн. = підліски. Cм. підлісок. Вх. Пч. І. 8.
Свінути, -ну, -неш, гл. Разсвѣсть. Світ свінув, а ти ще й не вставав. як світ йому свінув — сразу ему все ясно стадо. Ном. № 4929. Як гав, так гав, поки свінуло на дворі. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 82).
Староміський, -а, -е. Относящійся къ старому городу. Чуб. III. 199.
Тузувати, -зу́ю, -єш, гл. Тормошить. Стягли ляшка свині з коня, стали тузувати.