Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгоріти Cм. відгоряти.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Журавлю́ка, -ки, м. Ув. отъ журавель.
Запідпідьо́мкати, -ка́ю, -єш, гл. О перепелѣ: закричать. Закигикала над ним чайка запідпідьомкала перепілочка. Стор. І. 206.
Засну́лий, -а, -е. Уснувшій. Заснулий на зіму бабак. Ном. № 5491.
Каляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пачкать, марать, грязнить. І вже мені не честь не подоба по ріллях спотикати, жовтих чобіт каляти. Макс. (1849). Глядіть, діти, слави своєї не каляйте.Г. Барв. 293. 2) Испражняться. Мил. 31. А теля стало, каля та й каля; да таку купу накалят здорову. Рудч. Ск. І. 39.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Подоставати, -таю, -єш, гл. Достать (многое). Ото подоставали усього, начали обід варить. Рудч. Ск. І. 24.
Раптянка, -ки, ж. Быстрый и шумный ручей. Желех. Вх. Зн. 58.
Чопець, -нця, м. Ум. отъ чіп. Котилось барильце без чопця, без рильця. Ном. стр. 292, № 66.