Бартка, -ки, ж. Верхняя часть топірця, имѣющая форму топора. Части ея: обух и плас съ вістрям.
Бевкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати.
2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки.
Духну́ти Cм. духати.
Йойкотня, -ні́, ж. Крики йой! А попід горою в корчах крик, галас, йойкотня: тут полювання якийсь пан справляв.
Коти, -тів, мн. = котець.
Купчина, -ни, ж. = купка.
Нахоплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. нахопитися, -плю́ся, -пишся, гл.
1) Подоспѣвать, подоспѣть. А тут день уже нахопляється, треба на панщину йти. На той саме час нахопився Чіпка.
2) Натыкаться, наткнуться, встрѣчаться, встрѣтиться. На їх розмову нахопилася з-за хати старенька жінка. Нахопився в лісі на вовків.
Порозмерзатися, -заємося, -єтеся, гл.
1) Оттаять (во множествѣ).
2) Лопнуть отъ мороза (во множествѣ). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, — такий мороз удрав.
Спішний, -а, -е. Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.