Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Єдна́нка, -ки, ж. 1) Примиреніе. Вх. Зн. 84. Также и во мн.: їдна́нки. Шух. І. 34. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ. Желех.
Же́рва, -ви, м. Злая собака. Шух. І. 107.
Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Зіп'ясти́ся и зіпнутися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Н. Вол. у. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле. Мир. ХРВ. 127.
Коліш, -ша, м. Колесо на валу (надъ колодеземъ)? Колішем тягнуть воду. Вх. Зн. 27.
Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921.
Обійстя, -тя, с. = обийстя. Св. Л.
ПересохтиCм. пересихати.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Справа 2 нар. Справа, съ правой стороны. Мизерники встають на мене справа. К. Іов.