Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Ном. № 4232. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ном. № 10422. Ум. вівтарик. Аф. 315.
Вучень, -чня, м. = учень. О. 1862. І. 72.
Защіпну́ти Cм. защіпати.
Знудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Затосковать. Як би була поїхала, то знудилася б. Могил. у. Тяжко ж мені на серденьку, трохи ся не знуджу. Гол. І. 293. Знудившися життям своїм мертвецьким, жадали ми у вирви полетіти. К. ХП. 96.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле. Чуб. І. 262.
Льоп! меж. Шлепъ! ляпъ!
Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл. 1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить. 2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Посколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и сколоти, но во множествѣ).
Співонути, -ну, -неш, гл. Сразу громко запѣть. Раптом як співоне! дзвінко-тоненько. МВ. (О. 1862. III. 64).