Доко́вувати, -вую, -єш, сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).
Негіда, -ди, об. Негодникъ, негодница. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ.
Пеньковий, -а, -е. Пѣнковый. Пенькова люлька.
Перемагатися, -га́юся, -єшся, сов. в. перемогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл.
1) Только несов. в. Соперничать силой. Довго Петро з Остапом перемагались.
2) Превозмогать, превозмочь себя, овладѣть собой. Здрігнула Оксана дуже... далі перемоглась, як кинеться, як ухопить дитину.
Поговорити, -рю́, -риш, гл. Поговорить. Він у мене такий був, що не до розмови: як прийде, так і засне і не поговоре.
Половий I, -а́, -е́ 1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового.
2) О масти: свѣтлорыжій. сѣрый съ желтымъ отливомъ. Ой воли мої та половії, чом же ви не орете? Ум. полове́нький.
Пороздавати, -даю́, -єш, гл. Раздать (во множествѣ). Як померли сини, так вони всю одежу їхню пороздавали за царство душі.
Скалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.