Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість. Ном. № 4515.
Доко́вувати, -вую, -єш, сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
За́дих, -ху, м. Удушье, астма. Вх. Лем. 415.
Ізо пред. = зо. Василько буде хоч цілечку ніч ізо мною сидіти. МВ. ІІ. 9.
Коханка, -ки, ж. 1) Возлюбленная, любовница. Коханко ти моя! Викохав же я тебе не для кого, для себе. Чуб. V. 87. 2) Взлелѣянная, нѣженка, воспитанная въ роскоши. Ой ну люлі-люлі, а коткові дулі, а дитинці калачі... Нашій дитинці коханці. Мил. 42. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить. Рудч. Ск. І. 179. Ум. коханочка. Вийди, серце-коханочко! Мет. Всі дівочки-коханочки до церковці йдуть. Мил. 120.
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене. МВ. І. 2.
Півголий, -а, -е. Полуобнаженный. Желех.
Рісувати, -су́ю, -єш, гл. Складывать складками. Шух. І. 132.
Розвішувати, -шую, -єш, сов. в. розвішати, -шаю, -єш, гл. Развѣшивать, развѣсить. МВ. ІІ. 134. Накупив бубликів, розвішав їх уночі перед вікнами. Рудч. Ск. І. 188. Ой я тую одеженьку по тину розвішу. Чуб. V. 719.