Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зало́га, -ги, ж. 1) Гарнизонъ. Сей город був султанський; стояла в йому турецька залога. К. (Правда, 1868, стр. 53). 2) Охранительная стража. Ой Бог знає, Бог відає, де мій милий ночує: чи у полі, чи у полі, чи в великій дорозі, чи у пана гетьмана да стоїть на залозі. 3) Засада. Черном. Стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. Мкр. Г. 25. 4) Собраніе, сборище людей. Не ночує дівчинонька дома, на досвітках велика залога, там ночує дівчинонька здорова. Мил. 95. 5) Землянка? Cм. Мкр. Г. 19 и 23. Виходить часом із залоги, на сонці гріється, співи. Мкр. Г. 23.
Здогна́ти Cм. здоганяти.
Неписьменний, -а, -е. Неграмотный.
Обсмалити Cм. обсмалювати.
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Потруїтися, -труїмо́ся, -їтеся, гл. Отравиться (о многихъ). Потруїлись тим зіллям поганим. Шевч. 474.
Потяглий, -а, -е. Отлогій и длинный. Потягла гора. Могил. у.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ). Вас. 149.
Чорнопірка, -ки, ж. Птица съ черными перьями. Ум. чорнопірочка. Чуб. V. 459. Ой галочки-чорнопірочки круту гору вкрили. Н. п.