Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать. Желех.
Досту́кувати, -кую, -єш, сов. в. досту́кати, -каю, -єш, гл. Достукивать, достучать.
Келев, -ва, м. = келеп 2. Гол. Од. 70, 80.
Ластівеня, -ня́ти, с. = ластів'я. Ум. ластівеня́тко. Желех.
Лі́карський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность. Желех.
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий. О. 1862. V. 30. 2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату. К. МБ. X. 9.
Пороснути, -ну, -неш, гл. 1) Разсыпаться, посыпаться. Намисто поросную з шиї додолу (бо порвала). Мир. ХРВ. 321. Яблучка так і пороснули у візок. Рудч. Ск. II. 57. 2) Броситься бѣжать; побѣжать. Вівці так і пороснуть до соли, одно другого спережаючи. О. 1862. V. Кух. 35. 3) О дождѣ: сразу политься, брызнуть. Дощ пороснув йому в гаряче лице. Мир. ХРВ. 305.
Скварчати, -рчу́, -чи́ш, гл. = шкварчати.
Царева, -вої, ж. = цариця. Цар і царева на спацир йшли. Гн. І. 38.