Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. Харьк. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають. Шевч.
Горя́ч, -ча, м. Жара, зной. Желех. В літі.... серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають.... Гн. І. 28.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Карбованець, -нця, м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Шевч. Ум. карбованчик. Ми щоразу де карбованчика заробимо або позичимо, то й обішлемо. Г. Барв. 499. Пехай протрусить батькови карбованчики. Кв. II. 139.
Критися, криюся, -єшся, гл. 1) Покрываться. У неділю вранці рано поле, крилося туманом. Шевч. 95. Улиці, базари крились трупом, плили кров'ю. Шевч. 168. 2) Скрываться, прятаться. У сизому тумані крилося село. Мир. Пов. II. 94. І позад базару через мертвих nереступа, криється в пожарі за костьолом. Шевч. 202. Вона од мене, здається б, не крилась. МВ. Сама пішла до його, пішла не криючись. Г. Барв. 399.
Лиса́к, -ка, м. 1) Плѣшивецъ. Вх. Лем. 432. 2) Животное съ свѣтлымъ пятномъ на лбу. 3) Обнаженный берегъ или возвышенность. Вх. Зн. 32. 4) Птица лысуха, черная, Fulica atra. Вх. Пч. II. 11.
Неспособний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Повбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Убиться (о многихъ). Ном. № 7541.
Цитринка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цитрина. 2) Раст. Colliar rhamni. Вх. Пч. І. 5.