Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. Люде за їми купами вироювалися. 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Жа́бище, -ща, с. ув. отъ жа́ба. Сидить жабище на пні, як копиця. Мов жабище з багна, на світ вона дивилась.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Норов, -ва, м.
1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був.
2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови — попрядки, а другії норови — досвітки. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Ум. мн. норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш.
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Погарманувати, -ну́ю, -єш, гл. = погарманити.
Пожаліти, -лію, -єш, гл. Пожалѣть. Він пожалів мене вбить, да й одвіз в ліс.
Тахтарити, -рю, -риш, гл. Тащить. Да взяв милую да й на двір тахтарить.
Урозумити, -млю, -миш, гл. Уразумить. Твоє діло навчить її, вразумить.
Шилюдистий, -а, -е. . шилюди́сті уставки Родъ вышивки въ сорочкѣ.