Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю. Гол. І. 98.
Гладко нар. Гладко, ровно, складно, хорошо. Хоч не гладко, аби міцно. Ном. Мій батько робив гладко, то й я в його вдався. Чи чарка, чи ківш буде, — не глядять переміни, гладко п'ють, як з лука б'ють до ночної тіни. ЗОЮР. І. 316. Ум. гладенько гладесенько. Сравн. ст. гладше.
Доладу́ нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. І. 25. каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.
Зажахтіти, -хчу, -ти́ш, гл. Завышать, распалиться, начать испускать сильный жаръ, зардѣть (о горящихъ угольяхъ). Зажахтить як жар. К. Дз. 151.
Канцурря, -ря, с. Лохмотье, отрепье. Превеликий п'яниця, обшарпаний, в канцуррі. Ном. № 4625.
Крапелька, -ки, ж. Ум. отъ крапля.
Мо нар. = може. Чорт... ніс ту кобилу, мо ступнів два проніс та запінивсь і покинув. Рудч. Ск. І. 69. Да такий здоровий дуб був, що мо'б і втрох не обняв. Драг.
Приваб, -бу, м. = приваба. Желех.
Рудяний, -а́, -е́ 1) Кровавый. 2) О водѣ: покрытый ржавчиной.
Шпиртати, -таю, -єш, гл. = шпортати. Вх. Лем. 485.