Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Хусточка зотліла. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши.
Лаврик, -ка, м. = равлик.
Мущи́рний, -а, -е. Мортирный.
Половити, -влю, -виш, гл. Сметывать, сшивать на живую нитку.
Пообнімати, -ма́ю, -єш, гл. Обнять (многихъ).
Сірнишниця, -ці, ж. Спичечница.
Торок I, -ку, м. 1) Кромка. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Білі рушники — шовкові тороки. Ум. торочок.
Ченчух, -ха, м. Родъ растенія. У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві.
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.