Виточити Cм. виточувати.
Відмова, -ви, ж.
1) Отвѣтъ.
2) Отказъ.
Гуса́р, -ра, м. 1) Гусаръ. 2) Родъ танца. Ум. Гуса́рик. 3) Гуса́ри на коні. Родъ дѣтской игры.
Зазіха́ти, -ха́ю, -єш, гл. — на що. Льститься на что, жадничать.
Запиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. Заважничать. Запишався, як кошеня в попелі.
Окацубнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть, замерзнуть.
Пометушитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Посуетиться.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці.
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Свою красоньку втеряла.