Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вдівець, -вця, м., вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівець, удівонька, удівочка.
Видовбати Cм. видовбувати.
Гембочка, -ки, ж. Рубецъ шитья, загнутый на лицевую сторону и пристроченный. Волынск. г.
Горо́шок, -шку, м. Ум. отъ горо́х. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 2) Раст. a) Vicia villosa Roth. ЗЮЗО. І. 167; б) Vicia sepium. ЗЮЗО. І. 141; в) Medicago lupulina L. ЗЮЗО. І. 167; г) Medicago falcata L. ЗЮЗО. I. 167; д) Lathyrus. Вх. Пч. I. 10; е) — лісови́й. Vicia sylvatica L. ЗЮЗО. I. 167; ж) ди́кий, — леди́й, Vicia cracca L. Вх. Пч. I. 14. To же: горо́шок гадю́чий, гороб'я́чий. ЗЮЗО. І. 141,потєчий. Шух. І. 22; з) гороби́ний. Cм. Горобиний; и) — журавле́вий. Sathyrus sylvestris L. ЗЮЗО. I. 126. 3) Родъ игры.
Жвакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. Макс. (1849), 23. 2) = жва́кати.  
Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. Левиц. І. 25. В очах миготить, а в голові свистить. Ном. № 6329. Зірки мигтять собі, блимають. Подольск. г. Аж в очах мигтить. МВ. І. 157. Миготіла в очах дорога горорізьба. К.
Нахамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть невнятно.
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
П'ятник, -ка, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п'ятників іздіймуть та й занесуть. Г. Барв. У їх там і хата така, — двері на п'ятнику. Славяносерб. у.
Сирівець, -вцю и -вця, м. 1) Хлѣбный квасъ. Чуб. VII. 446. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець. Котл. 2) = сириця. 3) мн. сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью. Шух. І. 120.